Фруктові дерева схильні до захворювань і яблуня – не виняток. І якщо ви відповідальний садівник, стежте за своїм садом якщо бажаєте отримати гідний урожай. Я розповім вам як успішно діагностувати найнебезпечніші захворювання і що робити в кожному конкретному випадку.

Борошниста роса у яблунь.

Небезпечний паразит борошнисторосяних гриб. Шкідник розвивається в весняний період і вражає бруньки, листя, пагони і кору як молодих, так і дорослих яблунь. Основна причина, яка сприяє розвитку та поширенню хвороби – зайва вологість ґрунту і повітря.

На листках, пагонах і іноді на плодах утворюється борошнистий наліт сірого або брудно-білого кольору. Згодом цей наліт стає бурим і з’являються множинні чорні вкраплення. У початковій стадії наліт можна легко видалити, але з часом він стає більш щільним. Під його дією листя починає скручуватися, жовтіти, поступово засихати, а молоде листя зупиняється в своєму розвитку. Якщо встигла сформуватися зав’язь, то вона може обсипатися. Хвороба призводить до зниження врожайності, в важких випадках – до 50%. Навіть низькі температури навколишнього середовища в зимовий період не впливають на збудника захворювання. Він спокійно зимує в бруньках заражених пагонів. Навіть в найсуворіші і холодні зими грибниця лише злегка зменшується, але все одно залишається життєздатною. Грибок здатний знизити зимостійкість яблуні.

Захист та профілактика від борошнистої роси

Восени і навесні видаляйте і обов’язково спалюйте уражені борошнистою росою пагони. Використовуйте агротехнічні заходи, які здатні попередити зайву вологість грунту.

У профілактиці цієї хвороби успішно використовують фунгіцид «Топаз». Бажано обробляти весь сад, особливо якщо присутні сорти Семеренко, Бойкен, Розмарин білий. Для придушення первинної інфекції обробки цим препаратом починають вже на початку періоду вегетації. Зазвичай проводять за сезон 4 обприскування.

Після того як зібрали урожай, слід побризкати дерева 1% бордоською рідини. Відмінно підійде для цієї процедури і розчин мідного купоросу. Для приготування в відро води додати 2 ст. ложки мідного купоросу і 1 ст. ложка рідкого мила.

Для боротьби зі збудником для обприскування використовуйте також розчин колоїдної сірки. Застосовувати його рекомендують не менше 3 разів. Перший – коли почнуть висуватися бутони. Другий – після фази цвітіння і третій – через 2 тижні після другого обприскування.

Знайте, що боротьба з борошнистою росою досить затяжна – гриб дуже підступний і часто дає рецидиви.

 

Яблуневий грибок – парша

Цей грибок вражає в основному яблуні і груші. Поширюється хвороба спорами за допомогою крапель води. Ідеальні умови для поширення – дощова затяжна весна.

Основні ознаки захворювання – оливково-бурий наліт на листках. Пізніше на плодах з’являються темно-сірі плями і безліч тріщин. Саме через них може проникнути всіляка інфекція, яка викличе гниття плода. Так як грибок вражає черешки листя, то через деякий час вони обсипаються, проте паразит не знищує механізм розвитку – фотосинтез і заражене дерево продовжує рости, чим і користується грибок.

Боротьба з паршею яблунь.

Боротьба з хворобами яблунь, в тому числі і паршею, в першу чергу починається з профілактичних заходів восени – прибирання листя, засохлих фруктів і гілок. Навесні ж, до початку цвітіння, бажано застосовувати біофунгіцид «Фітоспорін М» або бордоську рідину.

Для боротьби з паршею використовують фунгіциди «Гамаір», «Хорус», «Фітолавін». Обприскування проводять як до цвітіння, так і після.

Проти грибка добре зарекомендували себе мінеральні добрива, причому такий спосіб може бути і позакореневого підживлення одночасно. Для лікування використовують розчини 15% калійної солі, 10% аміачної селітри, 15% калійної селітри, 10% сульфату амонію високої концентрації. Також їх можна використовувати і для профілактичних робіт, проте в цьому випадку концентрацію необхідно знизити.

Плодова гниль або Моніліоз

Це захворювання зазвичай проявляється під час дозрівання плодів, в кінці серпня. Особливо якщо стоїть волога погода. Якщо яблуня вражена паршею або плодожеркою, то цього буде достатньо, щоб Моніліоз отримав свій розвиток: гниль розвивається на зараженому грибком плоді і за допомогою дотиків поширюється на здорові фрукти.

Спочатку на яблуці з’являється невелика плямочка, яка дуже швидко прогресує і займає всю поверхню фрукта. Яблуко набуває бурий окрас і стає дуже м’яким. Таке яблуко не можна вживати в їжу. Моніліоз набагато небезпечніший, ніж борошниста роса або парша, так як симптоми проявляються не відразу, а поступово. Також небезпечний після збору врожаю – інфекція спокійно може поширитися на здорові фрукти через контакт.

З настанням холодів гниль спокійно перезимовує на хворих, муміфікованих плодах.

Боротьба з моніліозом яблунь

Перш за все, як тільки ви помітите хворий уражений плід, відразу ж видаляйте його з дерева. Не варто забувати і про падалиці, її слід збирати і закопувати. Не залишайте муміфіковані плоди на зиму, від них також необхідно позбутися. Після того як зберете урожай, місця на кроні, де розташовувалися основні осередки гнилі, необхідно обприскати 5% розчином сечовини.

Не допускайте поширення в саду плодожерки, пильщика, казарки. Ці шкідники сприяють розвитку моніліозу. Проводьте профілактичне весняне обприскування 0,3% розчином суспензії хлорокису міді або 1% бордоською рідини. Перше розпилення – в період дозрівання бруньок, друге – відразу після цвітіння і третє – через 2 тижні після вегетації.

Для боротьби з гниллю використовують препарат «Хом». Препарат розводять в холодній воді згідно з інструкцією і проводять два обприскування: в період появи нового листя і після цвітіння.

Пам’ятайте, що запорука ефективної боротьби з цією недугою – НЕ періодичні, а регулярні розпилення і постійний догляд за садом.

Цитоспороз – захворювання кори яблунь

Цей грибок-паразит вражає кору яблуні. Основна причина розвитку – недотримання режиму поливу, а також і важкі або бідні грунти. В основному уражаються слабкі екземпляри або ті, які мають пошкодження цілісності кори.

Основний симптом ураження – поява темних виразок на гілках і стовбурі. Виразки з часом прогресують, стають глибшими і вражають все більшу площу кори. Кора, а потім і уражені гілки, починають гинути і опадати. Якщо не надати оперативну допомогу – хворий екземпляр, як правило, не виживає.

Боротьба з цитоспорозом яблунь

Слідкуйте за тим, щоб були відсутні механічні пошкодження кори. Після обрізки обробляйте рани за допомогою чистої оліфи або садового вару.

Успішного лікування Цитоспорозу можна домогтися, якщо приступити до нього на ранніх етапах розвитку, поки деревина і камбій не постраждали від глибокого проникнення гриба.

Спочатку проводять обприскування препаратом «Хом». Бажано це зробити, як тільки почнуть набухати бруньки. Розчин: 40 г препарату розвести в 10 л холодної води.

Потім використовуйте мідний купорос. Для його приготування треба в 10 літрах холодної води розвести 50 г препарату. Отриманим розчином обробляють сад до цвітіння. Після цвітіння слід ще раз обробити препаратом «Хом».

Обов’язково напередодні зимових холодів проведіть підгодівлю калійними і фосфорвмісними добривами.

Бактеріальний опік (бактеріоз)

Збудник хвороби – бактерії грамнегативні палички. Вони здатні вражати не тільки молоді, а й зрілі плодові дерева. Поширення бактеріозу йде зверху вниз. В основному ця хвороба проникає на територію саду з знову набутими живцями або молодими саджанцями. Основні фактори розвитку – висока температура навколишнього середовища і теплі дощі. У більшості випадків бактеріальний опік – основна причина того, що яблуня втрачає свої квітки.

Основні ознаки бактеріального опіку – наявність чорних плям на всьому плодовому дереві. Якщо уражаються гілки і пагони, то вони покриваються темними водянистими плямами. Уражене листя має обвуглений, обгорілий вид. Згодом воно почне специфічно загинатися. Але, не дивлячись на свою нежиттєздатність, воно не опадає, а тримається на гілках.

Якщо бактеріальний опік вражає квітки, то вони змінюють своє забарвлення з білого на темно-коричневий і опадають з дерева. У тому випадку, якщо страждають плоди, вони також стають нездорового темного кольору, зупиняються в рості, але залишаються на гілках до приходу пізньої осені.

Міри боротьби з бактеріозом.

При покупці нового саджанця уважно огляньте весь посадковий матеріал, щоб він був здоровим. Своєчасно знищуйте в саду всіляких дрібних шкідників-паразитів. Адже багато хто з них вільно розповсюджують захворювання по всьому саду. Проводьте дезінфекцію грунту за допомогою мідного купоросу (60 г купоросу на відро холодної води).

Завдяки профілактичним заходам можна успішно боротися з цією хворобою. Використовуйте в боротьбі агротехнічні прийоми. Для початку видаліть (обріжте) постраждалі гілки. Проводити процедуру краще в кінці осені або з настанням зими. Місце обрізу має пройти на 20 см нижче некрозу. Інструмент, який ви будете використовувати, обов’язково продезінфікуйте, не забудьте це зробити і з місцями спилювання. Спиляні хворі гілки слід в обов’язковому порядку спалити. Для підвищення загального імунітету рослини проводите неодноразові обприскування за допомогою бордоською рідини. Бажано це робити на самому початку вегетативного процесу. Ці заходи допоможуть підвищити стійкість до всіляких грибкових хвороб.

Молочний блиск яблуні

Хвороба вражає листя і гілочки. Збудник – базидіальний гриб. Зараженее дерево, якщо не вжити заходів, повільно загине.

Основний симптом – уражена ділянку стає молочного, сріблястого кольору з характерним перламутровим блиском. Хворі молочним блиском гілки перестають плодоносити. Фрукти слабо розвиваються, обсипаються, а гілки через кілька сезонів засохнуть і відімруть. Виявляється ця хвороба в розпал літа, в середині липня. Починається з поразки кількох гілок, але швидко поширюється по стовбуру і призводить до нежиттєздатності скелетних гілок, а іноді може призвести до загибелі всієї яблуні.

Основні причини, що сприяють появі та розвитку хвороби – нестача мінералів у листків і нових пагонів, неправильний полив, підмерзання кори. Не варто проводити посадку саджанців на вологих, розташованих в низинах земельних ділянках.

Профілактика та боротьба з молочним блиском яблунь.

Перш за все, профілактичні дії спрямовані на підвищення зимостійкості яблуні. Проводять своєчасне внесення добрив. Хворі гілки необхідно обрізати і обов’язково спалювати. При обрізанні зріз роблять на 5 см нижче зміни (побуріння) деревини. Отримані зрізи дезінфікують 1% мідним купоросом. В день проведення обрізки рани необхідно замазати олійною фарбою або садовим варом.

Якщо у вашому саду знаходяться сильно постраждалі і яблуні яблуні, їх необхідно викопати і спалити.

З хворобами кори яблунь допомагає побілка скелетних гілок і штамбів, яку проводять двічі за сезон – в кінці зими і восени. Для цього використовують 20% вапняне молоко (на 10 літрів води розвести 2 кг вапняного молочка). У приготовлену суміш додають 500 г 5% мідного купоросу.

Якщо ви є власником великого саду і дерева в ньому розташовані дуже щільно, то ділянку обробляють 2% розчином вапняного молока за допомогою шлангових обприскувачів.

В посушливе і спекотне літо стежте, щоб полив був регулярним і достатнім. Не забувайте в достатній кількості вносити добрива які містять калій і фосфор. Слідкуйте за станом грунту, застосовуйте вапнування і дренаж.