Для садівників справжній “головний біль” -жук з незвичною назвою – “Оленка волохата”, або іншими слова – бронзовка, яка з’їдає квітки плодових дерев, кущів та навіть садових квітів (нарцисів, гладіолусів, півоній, дуже полюбляє квіти бузку).
Оленка волохата (Epicometis hitra Poda) – жук матово-чорного кольору, довжиною 8-12 і шириною 6-8 мм. Посередині спинки проходить добре виражена поздовжня борозенка. На крилах комахи є 12 білих плям різної величини. Чому цього жука назвали жіночим ім’ям Оленка, вчені не знають, як і не знають безпечного і ефективного способу боротьби з нею.
Спалах її розмноження пов’язують зі зміною ритму сонячної активності. Вплив цього та інших факторів на розвиток шкідника був покладений в основу наукових досліджень.
У теплу погоду жуки перелітають з квіток різних трав’янистих (кульбаби, тюльпани, нарциси) і деревних рослин, заселених ними після виходу з місць зимівлі, на квітучі дерева плодових культур (абрикос, персик, черешня, вишня, слива, груша), харчуються квітками, виїдаючи тичинки і маточки. Якщо доторкнутися до дорослої комахи, вона, захищаючись, виділить жовту рідину з неприємним запахом. У похмуру прохолодну погоду, під час дощу і вночі жуки не активні, вони ховаються в ґрунт. При високій чисельності жуків і слабкому цвітінні плодових дерев на них значно зменшується кількість зав’язі.
Генерація однорічна. Самки відкладають яйця в компостні ями, угноєний ґрунт або перепріле листя в лісозахисних смугах. З яєць відроджуються білі личинки з трьома парами ніг, які харчуються гумусом і органічними залишками. На відміну від личинок хрущів, личинки Оленки волохатої не ушкоджують коріння плодових і ягідних культур. Восени вони заляльковуються, і в цей же рік відроджуються імаго, що не виходять назовні.
Шкідник поширений повсюдно, але частіше зустрічається в степовій і лісостеповій зонах.
У спеціалізованих садівничих і фермерських господарствах, де своєчасно і в повному обсязі проводять захисні заходи, оленка волохата відсутня. Її можна виявити в садах приватного сектора, а також в дачних і колективних садівничих господарствах.
На квітучих деревах і чагарниках з’являється першою з бронзовок і харчується квітками до закінчення цвітіння.
Заходи боротьби проти бронзовки (жука-оленки):
Перемогти Оленку можна. Ще до цвітіння саду, фахівці радять обробляти землю під деревом засобами проти хрущів або медведок. Адже в ґрунті волохата комаха зимує. Там же ховається в дощ і на ніч. Ще Оленка дуже полюбляє фіолетовий і синій колір (першими в саду страждають квіти цих кольорів). Садівники ставлять сині відра або тази з водою, і жуки потрапляють в пастку, для більшої ефективності можна добавити в воду Актару. Замість то щоб сідати на квітки, імаго падають в ємності і гинуть.
Для боротьби з личинковою стадією шкідників, розвиток яких пов’язаний з ґрунтом (хрущі, дротяники), застосовують інсектициди – регент 20 г або форс 1,5 м
В умовах приватного сектора зменшення чисельності і шкідливості фітофага в саду жуків струшують з квітучих дерев на розстелену плівку, а потім знищують.
В цілому ж, боротьба з жуком складна. Щоб виявити шкідника необхідно уважно оглядати ушкоджувані рослини в період цвітіння і при виявленні жука проводити такі заходи:
– Восени спалювати на ділянках опале листя, гниючу деревину
– Заліковувати дупла на деревах, так як в них накопичуються личинки
– На невеликих площах ефективним засобом в боротьбі з Оленкою волохатою є ручне збирання жуків або струшування їх з гілок на підстилку, з подальшим спалюванням. Щоб легше було струсити Бронзовку з гілок, потрібно попередньо обприскати дерева холодною водою, що викличе заціпеніння жука, і він не зможе злетіти.
– Оленку привертає фіолетовий і синій колір, що необхідно використовувати при виготовленні пасток на жуків: виставляти біля дерев ємкості синього кольору, наповнені водою з додаванням препаратів: актара 240 SС, децис профі або каліпсо 480 SС.
Зазначені розчини можна вносити в пристовбурові кола рано вранці в прохолодні дні, коли жуки малоактивні.
При масовому заселенні дерев їх потрібно трикратно з інтервалом 7 днів обробити розчинами препаратів: актара 240 SС – 1,5 мл на 10 л води, децис профі – 1 г на 10 л води, каліпсо 480 SС – 2 мл на 10 л води.