Як виростити спаржу: пророщування, розмноження і догляд.

Спаржу, або аспарагус, люди культивують уже понад 2,5 тисячі років. Однак, як правильно вирощувати цю рослину, знають далеко не всі. У спаржі є свої переваги та секрети обробітку, та й перший урожай можна отримати лише на третій рік. То ж дізнаємось як виростити спаржу вдома без зайвих проблем.

Багато хто думає що спаржа надзвичайно важко вирощується а іноді деякі джерела це підтверджують, хоча насправді ця рослина не така й вибаглива і доволі легко розводиться, одне єдине що потріно два роки почекати, зате потім ці чагарнички вам кожну весну будуть приносити смачні й надзвичайно поживні паростки.

У світі налічується понад 200 видів рослин сімейства Спаржеві, і лише пагони 20 з них можна вживати в їжу. Деякі види неїстівної спаржі вирощують як декоративні рослини, інші використовують флористи у створенні своїх квіткових композицій.

Вирощування спаржі вдома

Найкраще спаржа росте на добре освітлених безвітряних місцях із глибоким заляганням ґрунтових вод, бо погано переносить перезволоження. Рослина любить родючі ґрунти з рівнем рН 6-7, підходить їй і супіщаний ґрунт.

До вибору місця варто віднестись відповідально, адже спаржа може рости на одному місці 15-20 років. Краще розташувати її біля стіни або вздовж огорожі.

Підготуйте ґрунт під аспарагус ще з осені: очистіть від бур’янів, внесіть на 1 кв.м 1,5-2 відра компосту, 70 г суперфосфату та 40 г сульфату калію , глибоко перекопайте. На кислих ґрунтах додатково на 1 кв.м внесіть 300-500 г доломітового борошна або 200 г вапна-пушонки.

Весною, коли зійде сніг, грядку під спаржу проборонуйте з одночасним внесенням 20 г аміачної селітри та 200-300 г деревної золи кожний кв.м. Висаджуйте спаржу, поки її бруньки не почали ріст.

Ряди краще розташовувати на відстані 70 см, у яких викопайте лунки глибиною 30 см і 40 см у діаметрі, на дно яких насипте перегній. У розсади укоротіть коріння до 3-4 см, рівномірно розправте їх по горбку з перегною і присипте на 5-7 см зверху землею. Потім добре полийте, а коли вода вбереться, замульчуйте сухою землею.

На одному погонному метрі висаджуйте біля трьох рослин, так як згодом вони розростуться.

Розвести ж спаржу в домашніх умовах можна різними способами, залежно від вихідного матеріалу та особистих уподобань. Розмножують її розсадним і безрозсадним способом, а також живцями або поділом куща. Кожен метод має свої тонкощі.

Висівання насіння спаржі у відкритий ґрунт

Деякі городники бояться вирощувати спаржу насінням бо є така думка зо воно дуже погано проростає. Навпаки воно має майже 100 відсоткову схожість.  Головне не дуже глибоко засівати і не забувати зволожувати грунт водою, звичайно краще сіяти в якусь великуємність а потім пересадити. У відкритому грунті вона також добре проростає але із за того що це відбувається десь дві-три неділі і ви легко моете сплутати тонюсінкі пагінці з бур’яном і випадково пошкодити росточок.

———————————————————————————————

Схожість насіння спаржі безпосередньо пов’язана з температурою: чим вона вища, тим більше і швидше паростки проростають. Відповідні погодні умови для посіву у відкритий ґрунт наступлять лише влітку. Щоб не упускати час, насіння слід проростити.

Для цього замочіть їх у теплій воді (30-35 ° С) на 5-6 днів і поставте в тепле місце. Воду міняйте щодня. Після цього продовжуйте пророщувати їх у вологій тканині або фільтрувальному папері, поки не з’являться паростки (1-2 мм).

Просто замочене насіння спаржі дає сходи через два тижні після висадки в ґрунт, а пророслі – через тиждень.

Поки насіння проростає, підготуйте для них розсадну грядку в сонячному місці. Для цього внесіть на 1 кв.м ґрунту відро перепрілого гною або компосту та 100 г комплексного мінерального добрива. Грунт ретельно перекопайте, розпушіть і вирівняйте.

Приступати до посіву насіння на грядку розсади потрібно не раніше третьої декади травня. Поміщайте їх на глибину в кілька сантиметрів і на відстань 5-7 сантиметрів один від одного. Через загрозу заморозків перші 10 днів грядки слід укривати на ніч агроспаном або лутрасилом, натягнутим на дуги. Через місяць, коли сіянці трохи підростуть, проредіть їх, залишаючи найсильніші.

На розсадній грядці молода спаржа перебуватиме до наступної весни. Догляд за нею полягає у своєчасному поливанні, прополюванні та розпушуванні ґрунту. У червні розсаду слід підгодувати азотними добривами (10 г на 1 кв.м аміачної селітри чи сечовини) або настоєм коров’яку (1 л на відро води).

Перед настанням холодів молоді пагони необхідно зрізати на рівні 10 см над землею і присипати їх шаром перегною або торфу завтовшки кілька см, зверху можна прикрити лапником або листяним опадом.

Розсадний спосіб вирощування спаржі

Вирощування спаржі розсадним способом дозволяє отримати ранні молоді рослини.

Принцип посіву такий самий, як і у відкритий ґрунт: замочування, пророщування та, власне, сам посів. Однак сіяти насіння у горщики, торф’яні стаканчики об’ємом 100-200 мл або розсадні касети можна набагато раніше – у середині квітня.

Підійде грунт як для огірків або ж можна приготувати субстрат самим із городньої землі, торфу, що перепрів гною і піску в пропорції 2:1:1:1.

Проросле насіння спаржі закладайте на глибину 1,5-2 см і через 8-10 днів побачите перші паростки. Догляд за ними, як і за звичайною розсадою: своєчасний полив, розпушування, повертання різними сторонами до сонця та загартовування.

Пересаджуйте сіянці у відкритий ґрунт у середині червня.

Вегетативне розмноження спаржі

Розмножувати спаржу вегетативно можна поділом куща або живцюванням. Найбільш простий перший спосіб, розмноження яким можна проводити протягом вегетативного періоду. Однак краще ділити кущ під час пересадки, яку у дорослої спаржі роблять раз на 10 років. Молоді рослини пересаджують з розсадної грядки на постійне місце через рік.

Розділіть кущ спаржі, що розрісся, на кілька частин так, щоб на кожній було не менше одного ростка. Висаджуйте їх на глибину 10 см на відстані півметра один від одного.

Викопані кореневища не тримайте довго на повітрі, а пересаджуйте одразу: це підвищить приживання і дозволить отримати молоді рослини з добрим імунітетом.

Живцями спаржу розмножують із березня по червень. Для цього з торішніх пагонів дорослого куща нарізають живці та висаджують їх у зволожений пісок, прикривши зверху ковпаком із половинки ПЕТ-пляшки.

Регулярно їх обприскуйте та провітрюйте. Живці укоріняться через 1-1,5 місяці, і тоді їх потрібно буде пікірувати в горщики, що підходять їм за розміром.

Догляд за спаржею

У спаржі потужна коренева система, рослина досить невибаглива та морозостійка (витримує температури до -30 ° С). Однак весняних заморозків боїться: може підмерзати вже за -5°С. Після зими рослина пускається в зріст, коли ґрунт прогріється до 10°С. До середини літа кущ аспарагусу може досягти заввишки 1,5 м і принесе плоди – невеликі червоно-коричневі ягоди.

Догляд за рослиною звичайний: полив, розпушування ґрунту навколо культури та в міжряддях, прополювання та підживлення. Потребує вона і захисту від хвороб і шкідників.

Полив спаржі

Полив спаржі

У перші кілька тижнів після посадки поливайте спаржу часто і рясно, потім скоротіть полив. Але в посушливу погоду слідкуйте, щоб ґрунт завжди був вологим, інакше пагони будуть волокнистими і почнуть гірчити.

Після поливу акуратно розпушуйте ґрунт навколо рослини на глибину не більше 6-8 см, щоб не пошкодити коріння.

Підживлення спаржі та догляд

Урожайність спаржі безпосередньо залежить від підгодівлі, тому удобрювати її необхідно протягом усього життя.

При весняній посадці в грунт внесіть по 1 відру компосту або перегною на 1 кв. Потім через місяць полийте настоєм коров’яку (1 л на відро води), а після збирання врожаю підгодуйте суперфосфатом та калійною сіллю (по 30 г кожного добрива на 1 кв.м). Це зупинить зростання пагонів.

До середини літа, коли спаржа знову почне рости, підживіть її настоєм пташиного посліду (1 л на 20 л води).

І наприкінці жовтня (до перших заморозків) підживіть аспарагус востаннє спеціальним комплексним добривом.

Хвороби та шкідники спаржі

Спаржа досить стійка до хвороб та шкідників. Але є кілька грибкових інфекцій та комах, які можуть завдати їй значної шкоди.

При надто високій вологості ґрунту рослина може вражати коренева гниль, або фузаріоз. Осипання гілок – перша ознака цього захворювання. Боротися з ним можна за допомогою Споробактеріну , поливаючи кущ під корінь розчином (20 г препарату на відро води). За потреби обробку потрібно повторити через 10 днів.

Вражають рослину і такі шкідники, як спаржева муха та спаржевий листоїд. Личинки першої прогризають у пагонах отвори, через що їхній ріст припиняється, а личинки другого знищують листя, що призводить до загибелі культури.

Проти спаржового листоїду ефективні такі інсектициди, як Фітоверм і Фуфанон-Нова, а ось зі спаржевою мухою можна боротися лише механічним шляхом. Навесні до й у період літа мухи потрібно зрізати і спалювати на спаржі всі пагони, а восени – видаляти навіть здорові стебла, т.к. у них можуть зимувати лялечки комахи.

Також вам буде цікаво почитати як виростити КАВУ НА ПІДВІКОННІ

Користь спаржі

“Їжею богів” та “Королем овочів” називали спаржу єгипетська цариця Нефертіті та французький монарх Людовік XIV, для якого її цілий рік вирощували в теплицях. І це невипадково, адже у першому весняному овочі міститься багато корисних для здоров’я людини речовин.

Спаржа багата вітамінами (K, A, C, E, PP, групи B) та мінералами (калієм, кальцієм, магнієм, залізом, селеном та ін.). У спаржі також багато харчової клітковини та фолієвої кислоти. Вживання молодих пагонів аспарагусу покращує імунітет, допомагає боротися зі збудниками інфекцій та захворювань, покращує зір.

Благотворно спаржа впливає на стан нервової, серцево-судинної систем, нормалізує роботу ШКТ, позитивно впливає на функціонування печінки та нирок, а також зміцнює кістки та стимулює регенеративні сили організму.

Перш ніж вживати чудо-спаржу в їжу, переконайтеся, що у вас немає на неї алергії. Не рекомендується вона також при деяких захворюваннях, зокрема суглобовому ревматизмі, циститі та простатиті.

Спробуйте виростити цей королівський делікатес у себе на городі. Він не тільки принесе користь вашому здоров’ю, а й прикрасить присадибну  ділянку.

Related Post