Мушмула японська. Розмноження та догляд.

Мушмула японська, або локва– це вічнозелена рослина, що відноситься до роду Розоцвітних. Вона має яйцеподібне або ланцетоподібне листя, одиночні великі білі або кремові квіти. Плоди в локви округлі, оранжево-жовтого забарвлення. Вони дозрівають не восени, а навесні, мають приємний солодкуватий присмак. Вона дуже добре росте в кімнатних умовах і навіть плодоносить.

Догляд за японською мушмулою.

Мушмула японська — культура вологолюбна. До грунту вона невибаглива, росте і на важких, і на легких ґрунтах. Оптимальним для неї є сугли­нистий ґрунт. При вирощуванні в діжках її можна висаджувати в землесуміш з важкої дернової, лис­тяної, компостної землі і перегною ( 4 : 1 : 1 : 1 ) з додаванням невеликої кількості піску, старої шту­катурки з вапном, рогової стружки.

Плоди достигають у травні — червні, тобто ра­ніше від інших плодових субтропічних рослин. Тому догляд за рослинами в цей період повинен бути особливо ретельним. Оптимальною темпера­турою для вирощування є 18—20 °С. У період ак­тивного розвитку рослини слід часто обприскувати водою кімнатної температури, розпушувати по­верхню грунту в горщиках, мити листки, рівномір­но поливати, збільшуючи поливи навесні та влітку, підживлювати розчином мінеральних або органіч­них добрив.

Після встановлення сталої теплої погоди рос­лини можна виставляти на балкон, відкриту веран­ду або в садок.

Розмноження локви

Розмножують мушмулу насінням та щеплен­ням. При вирощуванні в закритих приміщеннях кращим є розмноження насінням. Добру схожість дає свіжозібране насіння. Сходи з’являються через 1,5—2 тижні після сів­би, а до осені сіянці досягають 25—30 см. Плодо­носити вони починають на 5—6-й рік. Сіянці мушмули майже повністю успадковують особливості вихідних форм.

Висівають насіння в парники або в квіткові гор­щики. Можна висівати і безпосередньо в грунт, на грядку. Після відростання сіянці висаджують у горщики і культивують як кімнатні рослини.

Якщо є можливість одержати живці, то придатні здерев’янілі частини пагонів уко­рінюють у вологому піску при температурі 18—
22 °С. Укорінення триває до 1,5 місяця.

Підживлення та пересадка мушмули

Перші декілька років мушмулу слід пересаджу­вати щорічно, а дорослий кущ — через 2—3 роки. Дуже корисно щороку оновлювати поверхневий шар грунту поживною землесумішшю з пташиного посліду та перегною (1 : 4).

Мушмула, як і всі деревні рослини, що культи­вують у горщиках або в діжках в кімнатних умо­вах, дуже виснажує грунт і тому потребує посиле­ного підживлення навесні та влітку розчином доб­рив, який вносять на поверхню попередньо зволоживши грунт (за день до внесення добрив).

Для приготування розчину мінеральних солей на 1 л води беруть по 3 г сульфату амонію (чи амі­ачної селітри) і калійної солі. Суперфосфат вно­сять окремо або в розчині разом з коров’яком, який готують у співвідношенні 1 : 10. Розчин суперфосфату перед внесенням у грунт кип’ятять протягом години, відстоюють, зливають з осаду, а рідину за­стосовують для підживлення.

Азотні й калійні солі вносять у період посиле­ного росту рослин, фосфорні — перед початком та в період масового цвітіння, що сприяє кращому зав’язуванню плодів.

Звичайно можна скористатися вже готовими розчинами для підживлення купленими в будь якому садовому центрі.

Сорти мушмули

Кращими сортами мушмули японської для ви­рощування в кімнатних умовах є такі: П р е м’є р, Т а н а к а, Ф е м е, Р а н н я ч е р в о н а , Ш а м ­п а н ь , А д в а н с, С е й м с , П о б є д а.

В умовах закритих приміщень мушмула майже не пошкоджується шкідниками та хворобами.